КОНСУЛЬТАТИВНИЙ стиль управління

КОНСУЛЬТАТИВНИЙ стиль управління - це стиль, який будується на постійному обміні думками між фахівцями. Він передбачає максимальну компетентність керівника щодо покладених нею завдань. Керівник має бути достатньо поінформованим, щоб виступати в ролі експерта та консультанта у разі виникнення виробничих проблем. Він повинен мати хороше стратегічне мислення, вміти вловлювати тенденції розвитку проектів та правильно оцінювати кількість необхідних ресурсів – інформаційних, фінансових, людських, технічних. Колективні обговорення тут спрямовані переважно на висування нових перспективних ідей, концепцій та рекомендацій неформального характеру, а не на вироблення вказівок та санкцій.
Найкраще застосовувати  КОНСУЛЬТАТИВНИЙ стиль управління для оптимізації діяльності організації ІНДИВІДУАЛІСТСЬКОГО типу. Цей тип організації характеризується такими якостями як індивідуальна творчість, неформальність у взаємодіях та самодостатність поведінки. Основою діяльності індивідуалістичної організації є протиріччя з офіційними чи формальними нормами, установками, цінностями. Тому стан опозиції – скоріше норма, ніж аномалія для неї. В умовах реальної демократії індивідуалістські організації втрачають підстави для опозиційності з більшості локальних внутрішніх проблем. І тоді їхня увага більше зосереджується на глобальних зовнішніх проблемах: екологічних, порушення прав людини в інших країнах, культурних, релігійних тощо.

Для консультативного стилю управління характерні такі якості, як демократичність, відкритість, толерантність. Тут не головне: єдність думок, стратегія та тактика. Кожен член організації діє на власний розсуд. Управлінські зв'язки переважно горизонтальні. Колективні обговорення мають на меті не стільки вироблення вказівок та санкцій, скільки висування ідей, концепцій та рекомендацій неформального характеру.

Диференціація (поділ, розчленування соціального цілого на частини та еволюція від простого до складного, в даному контексті роз'єднаність, автономність) у процесі спільної діяльності веде до появи відмінностей в інтересах, цінностях та нормах поведінки, соціальних ролях та стилі життя. У прояві таких відмінностей є й позитивні та негативні сторони.

Позитивна сторона такого стилю управління полягає в орієнтації на різноманіття форм індивідуальної творчої діяльності, повного розкриття творчого потенціалу кожного члена організації.

Негативна сторона такого стилю управління полягає у переважанні суб'єктивних факторів в управлінні такими організаціями над об'єктивними, недостатньою консолідацією її членів, самодостатністю окремих груп та індивідів, аморфністю організаційної структури. Названі якості призводять до недовговічності таких організацій.

До організацій, де ефективний цей стиль, відносяться такі, яким нормування протипоказано в силу специфіки самого процесу творчості, що виражається у нетотожності індивіда його організаційної функції. Це різноманітні творчі спілки: письменників, художників, композиторів, кінематографістів, журналістів; об'єднання за інтересами та аматорські клуби і т.д.